Поширюючись світом, коронавірус викриває головні соціально-економічні тріщини, які уряди досить давно ігнорують. Недофінансовані системи охорони здоров'я розвалюються через наплив пацієнтів, мізерні служби соціального захисту не можуть покрити ці потреби. А через відсутність належного захисту праці сотні мільйонів людей лишаються без роботи і грошей.

В цей же час, пандемія пролила світло на проблеми некомпетентності і відсутність лідерства правлячих еліт по всьому світу. Все більше стає очевидно, що багато політичних лідерів недооцінили загрозу після спалаху коронавірусу в Китаю. Вони кинулися задобрювати ринки замість того, щоб почати готуватися до надзвичайного стану, - пише Al Jazeera. Інші уряди: в Південній Кореї, в Німеччині, на Тайвані й в інших місцях, - діяли адекватно, вели прозору комунікацію з суспільством і змогли уникнути катастрофи загальнонаціональних масштабів.

Така викривальна природа пандемії робить її особливо небезпечною для популістських автократів по всьому світу. Вони постали зіштовхнулися з дедалі більшим ризиком викриття того, ким вони насправді є: некомпетентними лідерами, які те й роблять, що задовольняють інтереси вузького кола бізнесменів навколо себе, заглиблюючи свої країни в економічну й соціальну незахищеність.

Ці популісти просувають націоналістичні, протекціоністські й засновані на ненависті платформи, щоб маніпулювали суспільством, заперечуючи при цьому всі надзвичайні загрози наших часів. Це проявляється в їхній байдужості до зміни клімату й кризи напливу біженців, а також в їхній реакції на нинішню пандемію коронавірусу. Глобальна криза в охороні здоров'я вимагає міжнародної співпраці, відповідальності й солідарності, що йде в розріз всьому, за що боряться популістські автократи. Пандемія рухається надто швидко, щоб їхні стратегії популістської риторики спрацювали.

Тож у відповідь вони подвоюють порції расизму в своїх заявах і намагаються підірвати традиційні вектори влади й легітимності, які необхідні для розуміння фактів. Урядові відомства, ЗМІ і авторитетні кола вчених потрібні для того, щоб переконати суспільство у важливості й наслідках голих фактів про пандемію. Але популісти атакують й ставлять під сумнів всіх їх, відчайдушно намагаючись відвернути увагу суспільства від катастрофічних результатів їхньої бездіяльності.

Водночас, популістські лідери запустили відчайдушні зусилля, щоб спробувати використати пандемію для консолідації влади чи гарантувати собі повторну перемогу на виборах. В Угорщині прем'єр-міністр Віктор Орбан оголосив надзвичайний стан 11 березня. Менш ніж через три тижні після того парламент схвалив закон, який дозволяє йому керувати країною безстроково заради боротьби з коронавірусом. Але ці повноваження виходять далеко за межі необхідного для приборкання епідемії. Також з'явилися положення про тюремні терміни для кожного, хто буде перешкоджати боротьбі з пандемією чи поширювати фальшиву інформацію.

Орбан чітко намагається попередити потенційне громадське невдоволення його неправильною поведінкою під час кризи, що може ослабити його хватку на важелях влади. Навіть до пандемії угорська система охорони здоров'я була у поганому стані. Сумнівні заходи щодо звільнення лікарняних ліжок для пацієнтів з COVID-19 і неадекватні поставки засобів захисту й медичного обладнання лікарням вже посіяли невпевненість в урядовій стратегії щодо вирішення кризи. Будапешт також критикували за витрати в неважливих наразі секторах, таких як спорт.

В Бразилії президент Жаїр Болсонару активно виступав проти заходів для боротьби з пандемією. Він стверджував, що коронавірус - це "фантазія", "неприємна застуда" і що він "нічого не відчує, якщо заразиться". Він зайшов так далеко, що відвідав протести проти карантину, який запровадили локальні урядовці. Він не лише атакував ЗМІ й ставив під сумнів поради вчених і ВООЗ, а й активно брав участь в поширенні дезінформації.

Коли 25 із 27 губернаторів Бразилії підписали спільний лист, який вимагав від Болсонару підтримати жорсткі заходи проти пандемії, він проголосив їх "руйнівниками робочих місць", які хочуть саботувати його переобрання через два з половиною роки. Таким чином, замість того, щоб очолити боротьбу з пандемією, президент Бразилії лише намагається налаштувати населення проти місцевої влади.

В цей же час, президент США Дональд Трамп теж зосередив свої зусилля на тому, щоб маніпулювати громадською думкою замість того, щоб працювати з державними відомствами над вирішенням кризи. На відміну від Болсонару, йому довелося відмовитися від своїх тверджень, що коронавірус не загрожує США.

Готуючись до виборів у листопаді, Трамп відібрав у віце-президента Майка Пенса брифінги про пандемію і перетворив їх на передвиборчу кампанію, розповідаючи про "здобутки" своєї адміністрації замість того, щоб інформувати суспільство про останні події. Він і Республіканська партія зробили низку кроків, націлених на підтримку великого бізнесу, який зробив пожертви на передвиборчу кампанію.

Орбан, Болсонару і Трамп стали прикладами глобальної тенденції, як автократи-популісти неправильно поводяться з пандемією коронавірусу. Зрештою, це криза не лише у сфері охорони здоров'я. Вона стосується також національного і глобального управління. Ця криза стає черговим доказом цілковитої неспроможності популістів зробити хоч щось, окрім трансляції порожньої риторики ненависті.