2019 року Україна продала за кордон товарів на 50 млрд доларів, а завезла на 60,8 млрд. Таким чином, за даними Укрстату, від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі становило 10,8 млрд дол. Якщо порівнювати з 2018-м, український експорт зріс на 5,8%, а імпорт – на 6,3%. Рік тому від'ємне сальдо становило лише 9,8 млрд дол.

Позитивом можна назвати розширення географії зовнішньої торгівлі. 2019 року Україна торгувала з 227 країнами, тоді як в 2018-го – з 221 державою.

Яким країнам ми платимо найбільші суми

Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі означає, що гроші "витікають" з країни. Згідно з інформацією Укрстату, найбільше негативне сальдо зовнішньої торгівлі Україна має з Китаєм. За 2019 рік до цієї країни "утекло" 5,6 млрд доларів з України (обсяг імпорту становив 3,6 млрд дол., експорту – 9,2 млрд). Порівняно з 2018 роком від'ємне сальдо торгівлі з Китаєм зросло порівняно незначно – на 200 млн доларів.

Найбільше грошей 2019 року Україна витратила на електроприлади (2,9 млрд дол. за підсумками 11 місяців), обладнання для атомних станцій (2,9 млрд), пластмасу та полімери (323 млн) і автомобілі (289 млн). Крім того, Україна взагалі імпортує з Китаю набагато більше найменувань товарів, ніж експортує до цієї країни.

На другому місці в рейтингу країн, торгівля з якими вимиває з України валюту, – Росія. Минулого року Україна продала країні-агресору товарів на 3,2 млрд дол., а закупила – майже на 7 млрд. Таким чином, від'ємне сальдо торгівлі з РФ становило 3,7 млрд дол. Саме на таку суму – 3,7 млрд – Україна закупила у Росії нафту і нафтопродукти за 11 місяців 2019 року. Крім того, значну частину російського імпорту становлять ядерне обладнання (417 млн дол. за 11 місяців), чорні метали (294 млн) і пластмаса (191 млн). Україна отримує найбільший дохід від продажу до Росії чорних металів (677 млн дол. за січень-листопад), продуктів неорганічної хімії (560 млн) і також ядерного устаткування (414 млн дол.).

Втім, відзначимо, що, порівняно з 2018 роком, від'ємне сальдо торгівлі з Росією скоротилося майже на 700 млн дол. (було 4,4 млрд).

На третьому місці за розміром негативного сальдо зовнішньої торгівлі – Німеччина. З цієї країни Україна завезла товарів на 3,6 млрд доларів більше, ніж відправила туди (експорт до Німеччини становив 2,4 млрд дол., імпорт – 6 млрд). Роком раніше від'ємне сальдо з Німеччиною становило майже 3,8 млрд дол. Найвитратніша для України продукція, що поставляється з Німеччини, – автомобілі (953 млн дол. за підсумками 11 місяців), ядерні реактори, котли, машини (866 млн) і нафтопродукти ( 712 млн дол.). У свою чергу, Україна отримує найбільші суми з Німеччини від продажу туди олійних культур (458 млн дол. за 11 місяців 2019-го), електромеханізмів (377 млн) і зерна (217 млн).

Також значне від'ємне сальдо у України в торгівлі з США (-2,3 млрд дол., 2018-го було -1,8 млрд), з Білоруссю (-2,2 млрд дол., роком раніше було -2,5 млрд), Швейцарією (-1,5 млрд доларів два роки поспіль). Зросло негативне сальдо з Францією (-1,1 млрд, було 0,9 млрд).

Зазначимо, спільно країни ЄС 2019 року продали Україні товарів на 4,2 млрд доларів більше, ніж купили у нас. 2018-го від'ємне сальдо торгівлі з ЄС становило лише 3 млрд дол.

Значний приплив грошей до України завдяки зовнішній торгівлі товарами йде хіба що з Єгипту (сальдо +2,1 млрд дол.), Індії (+1,3 млрд), Нідерландів (+1,1 млрд).

Незважаючи на зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, експерти вважають ситуацію цілком прийнятною. Принаймні, вони кажуть, що істотне зміцнення гривні не зробило негативного впливу на баланс зовнішньої торгівлі, всупереч прогнозам.

"Сальдо змінилося менш ніж на мільярд. В теорії значне зміцнення національної валюти, яке ми спостерігали 2019 року, повинне було стимулювати імпорт, тому що товари ставали дешевше, і трошки гальмувати експорт, оскільки продавати за кордон було менш вигідно. Але якщо дивитися ситуацію в динаміці, ми не бачимо різкого зростання імпорту внаслідок зміцнення гривні. Ми закінчили рік приблизно з такими результатами, як і починали. Наприкінці року навіть відбулося деяке гальмування зростання імпорту. Динаміка 2019 року була навіть спокійнішою, ніж 2018-го. Стосовно експорту, в другій половині року теж не видно особливої різниці порівняно з першою половиною. Плюс потрібно дивитися на міжнародну ситуацію. Наприклад, наприкінці року була досить складною ситуація з металом на світових ринках, що загальмувало всю торгівлю, не тільки в Україні. Тому я б не сказала, що ми побачили 2019 року істотний вплив зміцнення гривні як на експорт, так і на імпорт", – говорить директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.

Крім того, експерт каже, що грошові перекази від трудових мігрантів з лишком покривають дефіцит у зовнішній торгівлі.

"Надходження від оплати праці людей за кордоном 2019 року, за даними Нацбанку, становили майже 13 млрд доларів. Завдяки цьому рахунок поточних операцій має дефіцит всього 1 млрд. Це один з найнижчих показників за останні роки. Звичайно, в значній мірі так вийшло через те, що до України надійшли гроші від "Газпрому", наш виграш за Стокгольмським арбітражем. Цього року ситуація багато в чому залежатиме від стану економіки. Зараз у нас промисловість знаходиться, на жаль, в стані стагнації. А крім того, через нетипову погоду ситуація у аграріїв, основних експортерів, може виявитися досить складною", – каже Вероніка Мовчан.

Що приносить Україні найбільший дохід

Перелік основних експортних товарів України практично не змінився. На перших позиціях за обсягами експортної виручки, як і раніше, знаходяться сільськогосподарська продукція і метали.

Сільськогосподарська продукція та продукти харчування приносять Україні 43,6% доходу від експорту. Причому частка зерна, порівняно з 2018 роком, зросла з 15,3 до 18,8%. Україна входить до трійки найбільших постачальників сільськогосподарської продукції до країн ЄС, 35% експорту йде саме до Європи.

Частка експорту олійних культур теж трохи збільшилася – з 4,1 до 5,2%. А ось виручка від продажу перероблених продуктів харчування залишилася на минулорічному рівні – 6,4%.

Виручка від продажу за кордон металів і виробів з них впала з 24,6 до 20,9%.

Які послуги продає за кордон Україна

Але зовнішня торгівля включає в себе купівлю і продаж не тільки товарів, але і послуг. Причому якщо в торгівлі товарами Україна має негативне сальдо, то в торгівлі послугами – дуже навіть позитивне. За минулий рік експорт послуг зріс на 30,9%, тоді як імпорт послуг залишився практично на рівні минулого року.

Так, 2019 року Україна продала за кордон послуг на 15,2 млрд доларів. І при цьому закупила послуг тільки на 6,5 млрд доларів. Таким чином, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 8,7 млрд доларів, що майже на 90% покриває від'ємне сальдо від торгівлі товарами.

Найбільший прибуток Україні приносять послуги з транспортування різних товарів трубопроводами, передусім – з транспортування газу до Європи. Вони становлять близько 50% в обсязі експорту всіх послуг. На другому місці послуги в сфері IT-технологій – 19,1%. На третьому місці послуги з переробки матеріальних ресурсів – 13,5%. До цієї категорії входять послуги з переробки сировини і напівфабрикатів (в т. ч. на давальницькій сировині), послуги з пакування і збірці товарів, послуги з пошиття одягу.

З огляду на такі пропорції, напевно, не дивно, що найбільшим споживачем українських послуг виступає Російська Федерація. Транзит газу до Європи українською газотранспортною системою обійшовся їй 2019 року майже в 6,2 млрд доларів. Таким чином, якщо говорити про торгівлю з Росією товарами та послугами в цілому, сальдо виглядатиме позитивним (від'ємне сальдо торгівлі товарами з Росією, нагадаємо, 3,7 млрд дол.).

На жаль, експерти кажуть, що бурхливе зростання імпорту послуг – найімовірніше, тимчасове явище.

"Торік значно зросли два типи послуг: IT-послуги та транспортні. Але зростання транспортних послуг – тимчасове явище. Просто "Газпром", в очікуванні "газової війни" з Україною, максимально заповнював газові сховища в Європі газом. Відповідно, йому потрібно було протягом 2019 року, поки діє газовий договір, максимально транспортувати газ територією України. Тому там поліпшилася ситуація, порівняно з 2018 роком. На жаль, 2020 року виручка від продажу цього виду послуг вже не буде такою великою. Можливо, торгівля IT-послугами, як і раніше, зростатиме, але в цілому обсяг зовнішньої торгівлі послугами, найімовірніше, скоротиться", – говорить економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук.