7 жовтня у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на окремі товари » №6149. Документом пропонується збільшити (або ж уніфікувати) ставки ввізного мита для переважної більшості засобів захисту рослин з 0% до 2%.

Відповідно до прогнозу ініціаторів, уніфікація ставок ввізного мита призведе до «спрощення процедури класифікації та прискорення митного оформлення товарів без здійснення лабораторних досліджень». Проте, на переконання представників бізнесу, це є малоймовірним, оскільки для більшості товарних позицій, за якими класифікуються ЗЗР, чинна ставка ввізного мита складає 0% і її підвищення до 2% не вплине на складність процедури класифікації та швидкість роботи митних інспекторів під час проведення митного оформлення. Для цього, очевидно, потрібна системна та послідовна реформа митної служби, основною метою якої стане сервісність, а не прагнення до наповнення державного бюджету.

Однак, на що дійсно може вплинути дана ініціатива , так це на розвиток нечесної конкуренції на ринку ЗЗР, оскільки поставить частину міжнародних компаній у нерівне становище не лише по відношенню до місцевих виробників, а й до міжнародних компаній-імпортерів ЗЗР, що ввозитимуть продукцію з країн-членів Європейського Союзу зі ставкою 0%. В підсумку зазначена ініціатива, на переконання представників бізнесу, негативно вплине на настрої інвесторів. 

Крім того, це буде нести додаткове фінансове навантаження на сільське господарство. Адже, у розрахунку, затрати на обробку 1 гектару землі, зростуть у середньому на 0,5 доларів США, що, з урахуванням обсягу оброблюваних земель, може скласти до 500 мільйонів гривень щороку. Це, за прогнозами компаній-членів Асоціації, стане причиною здорожчання виробництва більшості сільськогосподарських культур та, як результат, харчової продукції. 

І ця цифра може бути суттєво вищою, оскільки через світову енергетичну кризу уже з 2022 року основні країни-виробники планують істотне підвищення відпускних цін на ЗЗР. Тому така законодавча ініціатива відіб’ється на кишені кожного українця.

Окремо варто зауважити, що на сайті Міністерства фінансів була відсутня публікація законопроєкту для громадського обговорення перед його схваленням КМУ. Тож бізнес не мав можливість навіть висловити свою думку перед реєстрацією даної ініціативи.  

Тому, Європейська Бізнес Асоціація звертається до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля звернути увагу на дану ситуацію, а керівників профільних Комітетів ВРУ – Данила Гетманцева та Миколи Сольського із закликом сприяти виключенню з Проєкту Закону положень щодо підвищення ставок ввізного мита.