Нове протистояння між Володимиром Путіним і Раджепом Таїпом Ердоганом випробовує крихкий альянс, який дозволяв Росії й Туреччині працювати разом на Близькому Сході. Але є й інша велика причина, чому країни не можуть собі дозволити, щоб ситуація зайшла надто далеко. Між ними виникли глибокі й міцні економічні зв’язки.

Про це пише Bloomberg, нагадуючи, що потенційні економічні наслідки були випробувані в 2016 році, коли Москва запровадила широкі обмеження на торгівлю після того, як турецькі винищувачі збили російський військовий літак. У Туреччині ця продовольча війна призвела до скорочення робочих місць й появи торговельного дефіциту, а в Росії – до зростання інфляції. Зрештою, Путін скасував усі обмеження в 2018 році, коли відносини з Ердоганом стали кращі.

Цього ж разу ставки можуть бути навіть вищими. Тому що нещодавній союз між країнами ще більше поглибив економічні зв’язки. Росія відродила свій старий статус другого найбільшого торговельного партнера Туреччини із загальним обігом близько 26 мільярдів доларів. Ердоган і Путін збираються провести зустріч цього тижня, щоб пом’якшити новий конфлікт між ними. Але провал буде дорого коштувати обом.

Туреччина займає лише сьому сходинку серед найбільших торговельних партнерів Росії. Але Москва будує атомну електростанцію за 20 мільярдів доларів й відкрила другий газопровід через Чорне море в січні. Туреччина також придбала у Росії системи ППО на 2,5 мільярда доларів торік й продемонструвала бажання купити ще. Турецька туристична галузь лишається головним джерелом доходів від обміну валют. І 16% іноземних відвідувачів щороку прилітають саме з Росії. Заборона авіасполучення між країнами в 2016 році була великим ударом. Ердоган був вимушений шукати зближення з Путіним, щоб пожвавити турецькі доходи від туризму.

Турецькі фермери найбільше втратили під час попереднього торговельного розриву. Оскільки Путін використав заборону на фрукти й овочі, щоб змусити російський бізнес більше інвестувати у виробництво продуктів. Російське державне телебачення транслювало церемоніальне знищення бульдозерами помідорів з Туреччини. Останні заборони на турецькі фрукти в Росії були скасовані в травні 2018 року. З того часу продажі відновилися, але доходи досі не повернулися до показників 2016 року.

У свою чергу, Росія стала більш залежною від Туреччини як ринку збуту своєї пшениці. Й російський експорт в цю країну досяг рекордний показників за останні два роки. Це робить Москву потенційно більш уразливою в новому конфлікті з Анкарою.

В 2016 році Ердоган завдав удар у відповідь на блокування турецьких продуктів, до яких вдався Путін, відмовившись купувати пшеницю в Росії. Однак, цей крок був ризикований для Туреччини, яка лишається одним з найбільших споживачів хліба.

Інша сфера, в якій Росія багато інвестувала в зв’язки з Туреччиною, - це ринок газу. «Газпром» відкрив ГТС «Турецький потік» в січні для того, щоб збільшити свою частку на турецькому ринку й скоротити російську залежність від транзиту через Україну.